Агроекспорт України змінив курс: 22,6 млрд доларів, менше ЄС – більше Азії та Африки

Зміст статті

Чи може країна, чий експорт більш ніж наполовину тримається на агропродукції, швидко змінити торговельний курс? Підсумки 2025 року демонструють, що Україна це робить у реальному часі. Ринки збуту переформатовуються – і це вже видно в цифрах.

Передумови: домінування ЄС і пошук альтернатив

Читайте також нашу статтю: Українські оператори протимінної діяльності назвали головні дефіцити: фінанси, техніка і навчання – звіт Женевського центру

Раніше основним напрямком збуту українського зерна та олійних залишався Європейський Союз. У 2024 році частка ЄС у структурі агроекспорту становила 52,1%, що підкреслювало високий рівень залежності від європейського попиту та правил. Паралельно уряд і ринок почали шукати можливості для диверсифікації, аби мінімізувати ризики. У центрі уваги – країни Азії, Близького Сходу та Африки з великим споживчим потенціалом. Таке розширення орієнтирів стало відповіддю на мінливі умови торгівлі та логістики. У цих регіонах, за офіційною оцінкою, вимоги до поставок м’якші, однак коливання цін – відчутніші.

Ключова подія: підсумки 2025 і фактор квот

За словами заступника Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тараса Висоцького, у 2025 році агропродукція залишалася основою експорту: 22,6 млрд доларів, або 56% усього експорту країни. Водночас відбулася структурна зміна – частка ЄС у 2025 році склала 47,5% проти 52,1% у 2024 році. Одним із чинників стала зміна режиму торгівлі з ЄС: повернення до квот у червні 2025 року, які продовжать діяти і в 2026-му.

За результатами року експорт агропродукції до Євросоюзу скоротився на 2,1 млрд доларів порівняно з 2024 роком. На динаміку вплинули також ринкові чинники – ціни та попит у ключових категоріях. Зокрема, зафіксовано скорочення валютної виручки від кукурудзи на 40%, попри відсутність квотних обмежень для цієї культури на ринку ЄС.

«ЄС залишається ключовим партнером, але експортна географія стає більш збалансованою… Це означає, що зростає роль ринків Азії, Африки та Близького Сходу», – пояснив заступник міністра Тарас Висоцький в інтерв’ю РБК-Україна.

Як відреагували: уряд і ринок перелаштовують фокус

Офіційна позиція зводиться до того, що ЄС і надалі лишається найбільшим партнером, але залежність від одного напряму поступово зменшується. Бізнес, за оцінкою профільного відомства, активніше працює з імпортерами на Близькому Сході, у Північній та субсахарській Африці, а також у Південній та Південно-Східній Азії. Серед перспективних напрямків називають Індію, Китай, Південну Корею, Індонезію, Бангладеш та В’єтнам, а також країни Центральної Азії.

Що змінилося: нова географія і конкретні цифри

Регіональний розподіл експорту чітко фіксує переорієнтацію. За 2025 рік український агроекспорт склав: 10,7 млрд доларів – ЄС, 4,4 млрд доларів – Близький Схід, 2,8 млрд доларів – країни Африки, 1,7 млрд доларів – Південно-Східна Азія. Найбільшими окремими ринками збуту залишаються Єгипет, Нідерланди, Італія, Іспанія, Польща та Туреччина.

• Падіння частки ЄС: з 52,1% у 2024 році до 47,5% у 2025-му.
• Зниження експорту до ЄС у грошовому вираженні: мінус 2,1 млрд доларів рік-до-року.
• Кукурудза під тиском цін: валютна виручка скоротилась на 40% попри відсутність квот у ЄС.

Що далі: квоти у 2026 і подальша диверсифікація

У 2026 році зберігатиметься квотний режим торгівлі з ЄС, тож тренд на диверсифікацію, вочевидь, продовжиться. Ринки Близького Сходу, Африки та Азії залишатимуться у фокусі, адже поєднують м’якші вимоги до поставок з вищою ціновою волатильністю. Це означає більшу увагу до гнучкої логістики, контрактування та управління ризиками. Український агроекспорт і надалі балансуватиме між стабільними європейськими каналами та динамічними напрямками, що зростають.

Поділитись новиною: Facebook X(Twitter) Telegram Pinterest