PAABS від GIZ і Україна: що вирішили для кліматичної політики та відновлення економіки

Зміст статті

Чи може кліматична політика стати мотором економічного відновлення? Україна робить ставку саме на такий підхід – і закладає його у партнерстві з німецькою підтримкою. 11 лютого відбулася зустріч, яка задала тон практичним крокам на найближчі роки.

Передумови: курс на стійкість і євроінтеграцію

Читайте також нашу статтю: Батькам на замітку: друга доза КПК у 4 роки – як діяти у 2026 році за новим Календарем

Раніше Україна взяла зобов’язання з імплементації Паризької угоди, а також рухається до наближення до європейських стандартів у сфері промислових викидів та кліматичного управління. На цьому тлі формується розвиток кліматичної політики України як складової повоєнного відновлення та трансформації економіки. В умовах воєнного стану пріоритетами стають економічна стійкість, збереження виробничого потенціалу та підтримка бізнесу. Саме тому партнерства з міжнародними програмами, серед яких PAABS (Implementation of the Paris Agreement in Ukraine), що реалізується GIZ за підтримки Уряду Німеччини, розглядаються як системні чинники змін. У центрі підходу – поєднання кліматичних зобов’язань із залученням зелених інвестицій та технологічного оновлення. Такий контекст і став відправною точкою для нової робочої зустрічі.

Подія: робоча зустріч і погоджені напрями

11 лютого Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України провело робочу зустріч у межах співпраці з проєктом PAABS, який впроваджується GIZ (Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit) за підтримки Уряду Німеччини. Участь взяли заступник Міністра Олександр Краснолуцький, директорка проєкту PAABS Даніела Гьолер, її заступник Андрій Гунько та команда проєкту. В центрі перемовин – практична реалізація кліматичної політики як інструменту підтримки національного бізнесу, зміцнення інституційної спроможності держави та підготовка до масштабного відновлення. Окремо акцентовано на заходах адаптації до зміни клімату у процесі повоєнної відбудови регіонів, а також на напрямах співпраці у 2026 році.

«Кліматична політика сьогодні є не лише екологічним, а й економічним інструментом. Її системний розвиток дозволить підвищити конкурентоспроможність українського бізнесу та зміцнити стійкість економіки в умовах відновлення», – зазначив Олександр Краснолуцький.

Реакції: консолідація між урядом, парламентом і партнерами

До обговорення долучився голова Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко. Він окреслив пріоритети парламенту та очікування від уряду у сфері кліматичної політики, що підкреслило важливість синхронізації дій на законодавчому та виконавчому рівнях. Зі свого боку німецькі партнери підтвердили готовність продовжувати підтримку України у формуванні сучасних підходів до кліматичного врядування та імплементації європейських норм.

Наслідки: узгоджені пріоритети і наступні кроки

За підсумками зустрічі сторони визначили орієнтири співпраці на 2026 рік. Серед узгоджених напрямів – розвиток національної системи управління у сфері зміни клімату, розширення кліматичних фінансових механізмів, посилення інституційної спроможності економічного блоку та підтримка впровадження Директиви ЄС про промислові викиди (IED). Додатково підтверджено увагу до післявоєнного відновлення регіонів через програмні заходи з адаптації до зміни клімату.

• Визначено перелік пріоритетів на 2026 рік – від кліматичного врядування до адаптації у регіонах.
• Узгоджено підтримку впровадження Директиви ЄС про промислові викиди (IED) як ключового елементу наближення до європейських стандартів.
• Підтверджено готовність німецьких партнерів і надалі підтримувати Україну у формуванні сучасної кліматичної політики.

Перспективи: фокус на практиці та інвестиціях

Далі співпраця зосередиться на практичних інструментах, які допоможуть перетворити кліматичні зобов’язання на економічні можливості – від підтримки бізнесу до залучення капіталу на декарбонізацію. У перспективі це посилить конкурентоспроможність та наблизить інтеграцію до європейських стандартів. Наступні рішення очікуються у межах погодженого плану на 2026 рік, де ключову роль відіграватимуть інституційна спроможність і стале відновлення регіонів.

Поділитись новиною: Facebook X(Twitter) Telegram Pinterest