Епізоотична ситуація: 49,3 млн щеплень і падіння сказу на 10% – що вирішили 12 лютого

Зміст статті

Як Україні вдалося скоротити спалахи африканської чуми свиней і втримати контроль над сказом? Відповідь пролунала на урядовому засіданні, де зібралися всі ключові відомства. Звіт за 2025 рік вразив масштабом профілактики та координації.

Контекст: чому епізоотика стала маркером інтеграції

Читайте також нашу статтю: 52-річна вчителька дізналася про ВІЛ перед операцією – що було далі?

Останніми роками епізоотична ситуація в Україні напряму пов’язана з доступом продукції тваринництва на зовнішні ринки. Контроль над інфекціями тварин – не лише питання внутрішньої безпеки, а й відповідність міжнародним вимогам та визнання з боку Всесвітньої організації охорони здоров’я тварин. Саме тому системні профілактичні дії, лабораторний моніторинг і швидке реагування стали базовими елементами державної політики. У 2025 році ці підходи перетворилися на конкретні цифри – від десятків мільйонів щеплень до розгортання дезінфекційних робіт по всій країні. Водночас ситуація в Європі залишалася фактором ризику, що вимагав постійної координації з регіонами та центральними органами влади. На цьому тлі посилення міжвідомчої взаємодії стало логічним кроком до стійкості системи біобезпеки.

Подія: урядова нарада і ключові рішення

12 лютого під головуванням Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тараса Качки відбулося засідання Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Кабінеті Міністрів України. Участь взяли заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький, голова Держпродспоживслужба Сергій Ткачук, представники Мінфіну, Держлісагентства, Держмитслужби та обласних військових адміністрацій. На порядку денному – огляд поточної ситуації в Україні та Європі, підбиття підсумків виконання Плану протиепізоотичних заходів у 2025 році та розгляд проєкту Плану на 2026-й.

«Контрольована епізоотична ситуація – це не лише питання продовольчої безпеки та стабільності аграрного виробництва. Це один із практичних критеріїв нашої готовності до вступу в Європейський Союз… Це безпосередньо впливає на доступ української продукції тваринництва до ринків ЄС та інших країн», – наголосив Тарас Висоцький.

Реакції: координація відомств і фокус на ризики

Учасники засідання наголосили на необхідності чіткої координації між центральними органами влади та регіонами. Окрема увага приділена запобіганню і ліквідації спалахів африканської чуми свиней та сказу – хворобам, що мають суттєвий вплив на тваринництво і безпеку населення. Підтримано узгоджені підходи до діагностики, вакцинації, дезінфекції та оперативного реагування. Такий формат взаємодії дозволяє швидше локалізовувати осередки хвороб і зменшувати економічні втрати, водночас утримуючи відповідність міжнародним стандартам.

Наслідки: що вже змінилося у 2025 році

За підсумками року Держпродспоживслужба відзвітувала про масштаб виконаних робіт і результати моніторингу.

• Масштаб профілактики: проведено 49,3 млн профілактичних щеплень, виконано 10,7 млн діагностичних досліджень; продезінфіковано 78,6 млн кв. м площ і проведено дезінсекцію на 35,4 млн кв. м; забезпечено 1372 реагування та виплачено 1,23 млн грн компенсацій громадянам.
• Епідеміологічна динаміка: зафіксовано 53 спалахи африканської чуми свиней, що означає зменшення на 37% порівняно з 2024 роком; рівень захворюваності на сказ зменшився на 10%.
• Профілактика сказу: вакциновано 2,44 млн собак і 1,96 млн котів; у 21 області проведено осінню імунізацію диких м’ясоїдних тварин із застосуванням майже 10 млн доз вакцини.

Перспективи: наступні кроки й акценти плану 2026

Розглянутий план протиепізоотичних заходів на 2026 рік має закріпити системність дій – від профілактики до швидкого реагування. У фокусі залишатимуться міжвідомча координація, стабільне фінансування критичних напрямків та узгоджені дії з регіонами. Далі ключовим буде підтримання контрольованої ситуації, відповідність міжнародним стандартам і розширення можливостей експорту продукції тваринництва. Синхронізація з європейськими практиками, як і раніше, визначатиме темп рішень і пріоритети у протидії хворобам тварин.

Поділитись новиною: Facebook X(Twitter) Telegram Pinterest