Українські оператори протимінної діяльності назвали головні дефіцити: фінанси, техніка і навчання – звіт Женевського центру

Зміст статті

Від чого залежить швидкість і безпека повернення людей на звільнені території? Від чітких відповідей на запитання, які ресурси потрібні операторам, аби знешкоджувати вибухонебезпечні предмети без ризику. Саме такі відповіді прозвучали під час презентації, яку у Києві провів Женевський міжнародний центр гуманітарного розмінування.

Як сформувався запит: передумови та контекст

Читайте також нашу статтю: План щеплень проти кору оновлюється: коли робити КПК у 2026 році і чому це критично

Останні роки потреба України у гуманітарному розмінуванні суттєво зросла, а разом із нею – запит на прозоре планування ресурсів і координацію між державою, донорами та виконавцями. На цьому тлі фахівці Женевського центру розпочали комплексну оцінку спроможностей українських операторів протимінної діяльності, щоби виявити прогалини у фінансуванні, людських ресурсах та техніці. У фокусі – практичні інструменти: інтерв’ю з учасниками ринку, аналіз процедур і документів, а також зіставлення стандартів із реальними операціями на місцях. Такий підхід мав дати прозору картину потреб, аби подальші інвестиції були адресними та результативними. Саме це стало підготовчим етапом до київського воркшопу і публічної презентації даних.

Що сталося: ключові результати воркшопу в Києві

Під час воркшопу з локалізації, що відбувся у вівторок, 3 лютого, у Києві, Женевський центр представив підсумки оцінки. В опитуванні взяли участь 19 українських операторів, більшість із яких – комерційні. Фахівці провели більше ніж 20 інтерв’ю, проаналізували понад 500 документів і оцінили 12 сфер діяльності – від управління ризиками та операційних можливостей до взаємодії з донорами.

Окремий блок присвятили фінансуванню. Основними джерелами оператори назвали власні базові ресурси – 9 із 19, оплату послуг із розмінування територій – 7 із 19, а також підтримку з боку донорів – 5 із 19. Додатково вказували фінансову допомогу від пов’язаних сторін – 4 оператори та кредитні кошти – 3 оператори. У частині обладнання найбільш затребуваними були машини розмінування – 12 операторів, транспортні засоби – 9, широкоформатні металошукачі – 6 і БПЛА мультироторного типу – 6.

«Саме українські компанії часто першими впроваджують нові підходи й технології в розмінуванні. Дякую партнерам із Женевського центру за допомогу в побудові прямої співпраці між українськими компаніями та міжнародними донорами. Це дає нашим операторам доступ до підтримки й ресурсів, а партнерам – можливість ефективно інвестувати в гуманітарне розмінування», – зазначив заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства Ігор Безкаравайний.

Як відреагували: позиції держави та учасників ринку

З боку уряду пролунало визнання ролі українських компаній як драйверів нових підходів у розмінуванні, а також акцент на потребі прямої взаємодії з донорами. Така взаємодія, за офіційними оцінками, має спростити доступ операторів до фінансування та необхідних ресурсів. Для самих операторів оприлюднена оцінка стала дорожньою картою – чітко окреслено, у яких сегментах бракує техніки, а де потрібні інституційні підсилення, включно з навчанням персоналу та налаштуванням процесів.

Що змінилося: перші конкретні кроки

Одразу після презентації Женевський центр оголосив про навчальні ініціативи на поточний рік. Щонайменше дві сесії спеціалізованого навчання покликані закрити виявлені прогалини – від роботи з грантами до підвищення якості операцій на місцях. Учасники очікують детальних програм і дат.

• Заплановано тренінг з управління грантами для протимінної діяльності у травні – точні дати повідомлять окремо.
• Оголошено навчання з операційних процесів у червні – деталізовану програму оприлюднять пізніше.
• Сформовано пріоритети технічного дооснащення: у переліку лідирують машини розмінування (12 операторів) та транспортні засоби (9 операторів), а також спеціалізовані детектори й БПЛА мультироторного типу (по 6 операторів).

Що далі: наступні кроки та очікування

Найближчими місяцями фокус зміститься на практичну реалізацію навчальних програм і уточнення технічних запитів під конкретні проєкти. По мірі оголошення дат травневого та червневого навчань операторам буде простіше планувати закупівлі та підготовку команд. З урахуванням озвученої мети – вибудувати пряму кооперацію між українськими компаніями та донорами – очікується більш адресна підтримка, синхронізована з виявленими потребами у фінансуванні, обладнанні та навичках.

Поділитись новиною: Facebook X(Twitter) Telegram Pinterest