Після тритижневого курсу НТО – 12 місяців служби громаді: хто зменшуватиме мінні ризики на Харківщині

Зміст статті

Як відбудувати повсякденне життя там, де земля приховує небезпеку? Відповідь шукають через дію: 40 ветеранів та жінки із родин учасників бойових дій завершили підготовку з нетехнічного обстеження (НТО) і інформування населення про ризики вибухонебезпечних предметів. Уже зараз вони переходять від навчальних полігонів до реальних громад, аби зменшувати ризики для людей у Харківській області.

Чому це стало необхідним: контекст і передумови

Читайте також нашу статтю: Спрощення ОВД на територіях бойових дій: чи прискорить експеримент відновлення бізнесу?

Від початку повномасштабного вторгнення Харківщина опинилася серед найбільш забруднених вибухонебезпечними предметами регіонів. За офіційними даними, в області постраждали 430 осіб – це більше ніж 30 відсотків від загальної кількості по Україні. Раніше місцеві громади потребували не лише саперів, а й фахівців, здатних проводити НТО, системне ризик-інформування і взаємодію з людьми на місцях. Саме тому ПРООН в Україні за підтримки урядів Нідерландів та Люксембургу, у партнерстві з Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України, Міністерством у справах ветеранів та Центром координації протимінної діяльності, запустили навчальну програму з чітким фокусом на працевлаштування випускників.

Що відбулося: випуск і старт роботи команд

Навчання тривало три тижні та поєднало теорію, практичні польові заняття, тренінги з процедур безпеки і роботу з цифровими інструментами. Після завершення підготовки всі учасники та учасниці отримали офіційне працевлаштування в державному підприємстві «Укроборонсервіс» строком на 12 місяців. Випускники сформували 10 команд, які працюватимуть у громадах Харківської області, зосередившись на зниженні ризиків для цивільного населення.

«Нам треба багато фахівців на багато років і ветеранська спільнота на моє особисте переконання є дуже класним підсиленням напрямку протимінної діяльності… Це важлива робота, яка дозволяє нам робити землю в громадах безпечною і повертати її до продуктивного використання», — зазначив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Ігор Безкаравайний.

Як відреагували: позиції влади та партнерів

Державні інституції наголосили на поєднанні навчання з реальною зайнятістю. У Міністерстві у справах ветеранів підкреслили, що забезпечене працевлаштування є інструментом гідного повернення до цивільного життя й дає зрозумілу перспективу для ветеранів і ветеранок. У ПРООН в Україні відзначили, що підтримка ветеранів означає не лише допомогу, а створення конкретних можливостей у критично важливій сфері гуманітарного розмінування та безпеки громад. У Харківській ОВА назвали проєкт таким, що безпосередньо впливатиме на щоденну безпеку людей і відновлення економічної активності.

Що вже змінилося: перші результати і конкретика

Після випуску програма перейшла від підготовки до операційної фази. Це дало вимірювані результати, які можна фіксувати вже зараз.

• Сформовано 10 команд випускників для роботи у громадах Харківської області з фокусом на НТО та ризик-інформування.
• Усі учасники та учасниці отримали 12-місячні контракти з державним підприємством «Укроборонсервіс», що забезпечує операційну реалізацію проєкту.
• Запроваджено стандартизовані процедури: від польових практик і протоколів безпеки до застосування цифрових інструментів для збору й аналізу даних.

Що далі: рік у громадах і потенціал масштабування

Протягом наступних 12 місяців команди працюватимуть у пілотному регіоні – Харківській області, де рівень забруднення залишається одним із найвищих. Далі організатори оцінюватимуть результати пілоту, ефективність процедур і вплив на безпеку цивільного населення. Від цих висновків залежатимуть наступні кроки партнерів та потенційні формати продовження ініціативи. Для ветеранів це також шанс закріпити нову професію і повернутися до активного цивільного життя через роботу, що робить громади безпечнішими.

Поділитись новиною: Facebook X(Twitter) Telegram Pinterest