Брюссельський прорив для Реєстру збитків: як готують «Дію» і нову систему моніторингу довкілля

Зміст статті

Чи може Україна одночасно вибудувати систему відповідальності за війну та «перезавантажити» екологічний контроль? У Брюсселі пролунали конкретні відповіді. Підтримка європейських інституцій і чіткі технічні кроки окреслили маршрут найближчих місяців.

Передумови: як формувалася потреба в новій архітектурі даних і відшкодувань

Читайте також нашу статтю: Україна переорієнтовує експорт: ставка на високу додану вартість і підтримку ЕКА

Після повномасштабної агресії постала задача не лише фіксувати шкоду, а й правильно її адмініструвати в міжнародно визнаному форматі. Саме для цього створено Реєстр збитків – механізм, який відкриває шлях до системної подачі й обробки заяв. Він заснований рішенням Комітету міністрів Ради Європи CM/Res(2023)3 від 12 травня 2023 року і приймає звернення від приватних осіб, юридичних осіб та державних органів щодо шкоди, завданої агресією російської федерації проти України. Паралельно державні органи готують оновлення правової рамки – триває робота над змінами до постанови Кабінету Міністрів України № 326 від 20 березня 2022 року. У планах також запуск подання заяв від імені держави через вебпортал «Дія», що має спростити процедури та уніфікувати дані. На іншому фланзі – курс на посилення системи моніторингу довкілля, без якої неможливо ні довести збитки, ні спланувати відновлення за стандартами ЄС.

Ключова подія у Брюсселі: домовленості щодо Реєстру та моніторингу

Українська делегація Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства на чолі із заступником міністра Ігорем Зубовичем провела низку робочих зустрічей у Брюсселі за підтримки Програма ООН з довкілля (UNEP). З представниками Ради Європи під керівництвом виконавчого директора Register of Damage for Ukraine (RD4U) Маркіяна Ключковського обговорили технічні параметри подання матеріалів, правила збереження службової й чутливої інформації, забезпечення якості доказової бази та застосування методик оцінки шкоди і збитків. Окремо наголосили на потребі тісної координації у всіх етапах впровадження та пілотного тестування функціоналу Реєстру. В Європейській Комісії йшлося про посилення інституційної та адміністративної спроможності України в екологічному моніторингу: українська сторона прозвітувала про стан транспозиції директив ЄС у сфері моніторингу атмосферного повітря та окреслила наявні виклики.

«Розбудова ефективної системи моніторингу довкілля є ключовою передумовою як для притягнення агресора до відповідальності, так і для планування зеленого відновлення України. Ми працюємо над тим, щоб ця система відповідала стандартам ЄС, була інституційно спроможною та інтегрованою у європейський простір даних», — наголосив Ігор Зубович.

Реакції сторін: оцінки та вимоги

Європейська Комісія позитивно оцінила прогрес і підтримала підготовку техніко-економічного обґрунтування створення моніторингової агенції. Окремий акцент – на аналізі практик держав – членів ЄС для формування гнучкої й ефективної моделі. До діалогу в онлайн-режимі долучився Голова парламентського Комітету з екополітики Олег Бондаренко: він наголосив на оновленні законодавства про державний еконагляд з урахуванням наслідків війни та практичного досвіду, а також на важливості нової архітектури охорони довкілля – від створення моніторингової агенції до реформування та посилення спроможності Державна екологічна інспекція України відповідно до рекомендацій ЄК.

Наслідки: що змінюється вже зараз

Після брюссельських консультацій сторони зафіксували низку першочергових кроків і підходів, які формують дорожню карту на найближчий період.

• Погоджено тісну координацію на всіх етапах запуску й пілотного тестування функціоналу Реєстру збитків, із фокусом на захист чутливої інформації та підвищення якості доказів і методик оцінки.
• Продовжується підготовка змін до постанови Кабінету Міністрів України № 326 від 20 березня 2022 року та технічна підготовка до подання заяв від імені України через вебпортал «Дія».
• Європейська Комісія підтвердила підтримку техніко-економічного обґрунтування створення моніторингової агенції з урахуванням найкращих практик ЄС; відповідні напрацювання вже базуються на прогресі, досягнутому під час зустрічей у Берліні та Дессау з IMPEL, Федеральним міністерством довкілля Німеччини та агентствами UBA Німеччини й Австрії.

Перспективи: наступні кроки та інтеграція з ЄС

Далі – практична валідація процесів: пілотування подач до Register of Damage for Ukraine (RD4U), завершення правок до нормативної бази та запуск інструментів на «Дії». Очікується, що техніко-економічне обґрунтування моніторингової агенції закладе основу для інституційної реформи й інтеграції в європейський простір даних. У перспективі це зміцнить доказову базу для відшкодування збитків і пришвидшить «зелене» відновлення, синхронізоване зі стандартами ЄС. До складу української делегації входили представники міністерства та керівництво Державна екологічна інспекція України, що має сприяти оперативному впровадженню домовленостей.

Поділитись новиною: Facebook X(Twitter) Telegram Pinterest