Україна переорієнтовує експорт: ставка на високу додану вартість і підтримку ЕКА

Зміст статті

Що потрібніше країні під час війни – більше сировини чи більше вартості в кожній тонні експорту? На це питання уряд відповів публічно на форумі у Києві. Поставлено чіткий акцент: несировинний експорт як ключ до стійкого відновлення.

Як ми прийшли до цієї точки

Читайте також нашу статтю: ФОПам дадуть 7500-15 000 грн на енергостійкість: як подати через «Дію» та що це змінює

Раніше українська торгівля значною мірою спиралася на вивезення сировини – від агропродукції до металургії. Однак війна, руйнування інфраструктури та трансформація глобальної економіки змінили правила. З’явилися нові торговельні та фінансові обмеження, які змушують бізнес і державу діяти інакше. Уряд окреслив амбіцію – будувати економіку майбутнього, де висока додана вартість стане нормою для експорту. У цьому контексті з’явилася політика «Зроблено в Україні», що акцентує на продукції переробки, машинобудуванні та виробах глибокої переробки. Саме тому сьогодні питання структури експорту поставлено на один рівень із питанням його зростання.

Що сталося 27 січня у Києві

27 січня 2026 року на ExportCreditForum у Києві міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев публічно окреслив курс на розвиток несировинного експорту. Він наголосив: українським експортерам потрібна реальна, системна та передбачувана підтримка на рівні, що є стандартом у розвинених економіках. Окремо міністр визначив роль Експортно-кредитного агентства: у 2025 році ЕКА підтримало експорт на 10,43 млрд грн, що на 40% більше, ніж у 2024 році. Водночас він зауважив, що потрібні суттєво більші обсяги, аби агентство стало драйвером зростання експорту з високою доданою вартістю.

«Ми говоримо не лише про потребу зростання експорту як такого, а й про зміну його структури. Наш пріоритет — несировинний експорт… Маємо навчитися робити й експортувати більшу вартість у меншому обсязі: не ліс-кругляк, а меблі; не металобрухт, а металовироби і машинобудування; не сою і ріпак, а олію та шрот» — Олексій Соболев.

Як відреагували учасники процесу

Держава окреслила очікування до всіх сторін ланцюжка експорту. За словами міністра, виробники мають активніше просувати свою продукцію на зовнішніх ринках; фінансові установи – розширювати інструменти фінансування та страхування експорту; уряд – забезпечити необхідне сприяння і відкривати доступ до нових ринків. На тлі очікуваного економічного зростання близько 2% за минулий рік експорт товарів знизився на 3% до 40,5 млрд доларів, що нижче показників 2022 року. Саме ця динаміка стала аргументом на користь швидших спільних дій бізнесу, банків і державних інституцій.

Що вже змінилося після форуму

Одразу після публічних заяв уряду вектор визначено чітко – акцент на продукції переробки та високотехнологічних товарах. За підсумками виступу також зафіксовано конкретні цифри підтримки та завдання для інституцій розвитку експорту.

• Публічно підтверджено пріоритет несировинного експорту як основи політики «Зроблено в Україні».
• Оприлюднено результати роботи ЕКА: підтримано експорт на 10,43 млрд грн у 2025 році, що на 40% більше, ніж у 2024 році.
• Визначено роль учасників: виробники – експортне просування, банки та страховики – інструменти підтримки, держава – доступ до ринків і системна допомога.

Що далі: орієнтири й очікування

У перспективі Експортно-кредитне агентство має відіграти провідну роль у зростанні несировинного експорту, а обсяги підтримки – збільшуватися. Форум слугуватиме майданчиком для узгодження переліку питань і рішень, покликаних зробити український експорт сильнішим, конкурентнішим і більш захищеним. Далі увага зосередиться на відкритті нових ніш із високою доданою вартістю та розширенні присутності на зовнішніх ринках. Саме це може стати наступним кроком до відновлення та стійкого зростання економіки.

Поділитись новиною: Facebook X(Twitter) Telegram Pinterest