НБУ утримав ставку на рівні 15,5% – як це вплине на інфляцію та ринок у 2026 році?

Зміст статті

Читайте також нашу статтю: Запуск «Іскри»: коли стартує реєстрація на програму для жінок у HoReCa та що вона дає?

Коли інфляція гальмує швидше, ніж прогнозовано, спокуса послабити монетарні гальма зростає. Та цього разу регулятор обрав витримку – і з поважних причин. Чи стане нинішня ставка фортецею для гривні в умовах воєнної невизначеності?

Що передувало рішенню

Раніше, від червня, в Україні фіксується стійке сповільнення цін. У листопаді як споживча, так і базова інфляція знизилися до 9,3% у річному вимірі, дещо випередивши траєкторію, закладену в жовтневому інфляційному звіті 2025 року. На це істотно вплинуло збільшення пропозиції продовольства завдяки новим урожаям. Водночас інфляційні очікування бізнесу та домогосподарств залишалися підвищеними – на це, серед іншого, вказували й тренди інтернет-запитів. У такій конфігурації ризиків дострокове пом’якшення політики могло б розхитати очікування та курс. Тож Національний банк України (НБУ) перейшов від спостереження за трендом до рішення, що має закріпити досягнуте.

Ключова подія: ставка без змін

11 грудня 2025 року Правління НБУ ухвалило рішення зберегти облікову ставку 15,5% річних. Документ – рішення Правління НБУ від 11 грудня 2025 року № 457-рш – набирає чинності з 12 грудня 2025 року. Мета незмінна: підтримати привабливість гривневих інструментів, утримати контрольовані очікування та забезпечити стійкість валютного ринку заради повернення інфляції до цілі 5% на горизонті політики. Регулятор також зафіксував готовність діяти залежно від балансу ризиків, зокрема щодо параметрів міжнародної допомоги.

«Правління Національного банку ухвалило рішення зберегти облікову ставку на рівні 15,5%. НБУ гнучко реагуватиме на подальші зміни в розподілі ризиків для цінової динаміки».

Як відреагували ринки та учасники

Ще в жовтні пауза в зниженні ставки вберегла дохідності гривневих інструментів від просідання. Це підтримало інтерес населення та інвесторів до строкових депозитів у гривні та до облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП). Внаслідок цього попит на іноземну валюту був стриманим, курсові коливання – двосторонніми, а очікування – керованими. Водночас відносно жорсткі умови не заблокували кредитування: зафіксовано, що кредитування зростає понад 30% у річному вимірі. Поточне грудневе рішення покликане продовжити ці тенденції.

Що змінилося вже зараз

Рішення про незмінність ставки посилює кілька важливих трендів у фінансах та цінах. Воно не лише зберігає мотивацію накопичувати заощадження в гривні, а й підвищує передбачуваність для бізнесу.

• Міжнародне фінансування: від початку року Україна отримала 45,8 млрд доларів США офіційних коштів, а до кінця року очікується ще понад 5 млрд доларів США. Це підтримує адекватний рівень резервів і дає змогу уряду покривати дефіцит бюджету без емісії.
• Ціни: завдяки новим урожаям продовжує слабшати тиск на продовольчі товари, тоді як грошово-кредитні умови НБУ стримують фундаментальний ціновий тиск. Надалі зниження інфляції триватиме, але повільніше через вичерпання ефекту низької бази.
• Валютний ринок: збереження інтересу до гривневих інструментів підтримує стійкість валютного ринку і допомагає втримувати стабільні курсові очікування.

Що чекає попереду

Далі регулятор діятиме залежно від ризиків. Якщо інфляційні загрози посиляться – наприклад, через невизначеність параметрів зовнішнього фінансування у 2026–2027 роках або наслідки війни – НБУ не переходитиме до пом’якшення, а за потреби може посилити заходи. Якщо ж проінфляційні ризики послабляться, регулятор готовий повернутися до циклу зниження ставок відповідно до базового сценарію жовтневого макропрогнозу. Підсумки дискусії Комітету з монетарної політики буде оприлюднено 22 грудня 2025 року, а наступне засідання 29 січня 2026 року визначить подальшу траєкторію монетарних рішень.

Поділитись новиною: Facebook X(Twitter) Telegram Pinterest