Фетальний алкогольний спектр порушень: нові кроки проти ФАСП у 2025 році – що вже зроблено і які плани далі

Зміст статті

Читайте також нашу статтю: Гданськ готується до URC-2026: що домовилися Київ і Варшава для пришвидшення інвестицій

Як зупинити розлади, яких можна уникнути повністю? Питання ФАСП роками залишалося на периферії рутинної допомоги, попри його вплив на здоров’я дитини та сім’ї. 2025-й став роком, коли профілактика зробила крок із рекомендацій у практику.

Передумови: дані уривчасті, профілактика не вбудована у рутину

Фетальний алкогольний спектр порушень (ФАСП) – це група розладів розвитку, що виникають через вживання алкоголю під час вагітності. Найтяжча форма – фетальний алкогольний синдром (ФАС) – проявляється характерними зовнішніми ознаками, затримкою росту та ураженням нервової системи, що ускладнює навчання, увагу, пам’ять і соціальну взаємодію. Водночас профілактика ФАСП можлива у 100% випадків, якщо усунути вплив алкоголю під час вагітності. Раніше профілактика залишалася недостатньо інтегрованою у щоденну практику, а надійних системних даних про поширеність бракувало. За оцінками ВООЗ, у 2019 році ФАС становив 50 на 10 000 дітей (ВООЗ, 2019), тоді як за даними НСЗУ у 2020–2024 роках діагноз «ФАС» було встановлено 363 дітям у 2020–2024 роках (НСЗУ). Додатковий виклик – відсутність у затверджених стандартах для «Нормальної вагітності» чітких кроків щодо оцінки вживання алкоголю та структурованого консультування.

Ключова подія: 2025-й і запуск серії дій для медиків

У відповідь на прогалини Центр громадського здоров’я упродовж 2025 року розгорнув пакет кроків для практиків: від оновлення методик консультування до навчальних програм. Запропоновано модель консультування з короткотривалими інтервенціями в амбулаторіях із застосуванням валідованих інструментів скринінгу AUDIT-C, T-ACE, TWEAK (у моделі – AUDIT-C). Пілот відбувся у медичних закладах Києва в межах ініціативи JA PreventNCD та програма EU4Health. На основі отриманих результатів Центр розробить рекомендації для подальшого масштабування.

ФАСП – розлад, профілактика якого . За оцінками ВООЗ, поширеність ФАС в Україні у 2019 році становила , а за даними НСЗУ у 2020–2024 роках діагноз «ФАС» підтверджено .

Реакція: навчання, інструменти, спільнота

Ключова ставка зроблена на освіту медиків. Дослідження в рамках JA PreventNCD показало, що лише 15% медиків мали спеціальне навчання з теми ФАСП – отже, потрібне системне підсилення. Для лікарів, що працюють із вагітними, проведено тренінг із технік мотиваційного інтерв’ю для підтримки відмови від алкоголю. Далі підготовлено онлайн-курс із мотиваційного консультування, який за рік пройшли понад 8 500 медичних працівників пройшли онлайн-курс. Паралельно створено та поширено інформаційні матеріали, проведено серію вебінарів і налагоджено співпрацю з Департаментом охорони здоров’я КМВА, Київським міським ЦКПХ та керівниками медзакладів.

Наслідки: перші зміни у практиці

Результатом 2025 року стали помітні кроки до стандартизації профілактики. З’явилися апробовані інструменти для робочого місця сімейного лікаря та акушерки, підвищилася готовність медиків до розмови про ризики алкоголю під час вагітності, а сама тема отримала ширше висвітлення в профспільноті.

• У пілотних закладах Києва застосовано модель консультування з AUDIT-C та короткотривалими інтервенціями – зібрані дані ляжуть в основу рекомендацій для масштабування.
• Понад 8 500 медичних працівників посилили навички мотиваційного інтерв’ю й консультування вагітних щодо відмови від алкоголю.
• Підготовлено та поширено матеріали для пацієнток і лікарів, проведено вебінари; налагоджено співпрацю з міськими структурами охорони здоров’я для ширшого впровадження.

Що далі: масштабування і інтеграція у стандарти

Наступний крок – рекомендації Центру громадського здоров’я за підсумками пілоту та їх практичне застосування для ширшого впровадження по країні. Зважаючи на те, що нині в національних стандартах рутинної допомоги немає чіткої процедури оцінки вживання алкоголю у вагітних, логічним виглядає подальша інтеграція апробованих підходів у щоденну практику. Ініціатива JA PreventNCD об’єднує 25 країн і понад 100 партнерів – це створює підґрунтя для обміну доказовими рішеннями. В Україні координацію здійснює Центр громадського здоров’я МОЗ України, зосереджуючи зусилля на усуненні ключових факторів ризику та підтримці здорової поведінки населення.

Поділитись новиною: Facebook X(Twitter) Telegram Pinterest