Популярне
- Тимчасово виконуючий обов'язки: як писати правильно українською
- Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування: як діє закон
- Баластний правопис: як писати слово правильно — з одним «н»
- Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку
- Франшиза Галя Балувана: умови співпраці, вимоги та окупність
- Строки досудового розслідування: скільки триває слідство за КПК
Тимчасово виконуючий обов'язки: як писати правильно українською
Тимчасово виконуючий обов'язки чи виконувач обов'язків
Українською правильно писати «тимчасово виконувач обов'язків», а не «тимчасово виконуючий обов'язки». Різниця не косметична: перша конструкція — іменникова, друга — дієприкметникова, і саме дієприкметник тут зайвий. Українська мова уникає активних дієприкметників теперішнього часу на кшталт «виконуючий», «керуючий», «завідуючий» — замість них використовують іменники-назви діяча: виконувач, керівник, завідувач.
Чому «виконуючий» — калька з російської мови
Форма «виконуючий» утворена за російським зразком і не відповідає нормам українського словотвору. У російській активні дієприкметники на -ющий/-ущий — звичайне явище, в українській же така модель непродуктивна. Тому фрази «виконуючий обов'язки директора» чи «в.о. виконуючий» — типова помилка кадрових документів, яку варто виправляти на «виконувач обов'язків директора».
Скорочення в.о. у діловому мовленні
Скорочення «в.о.» пишеться з двома крапками й ставиться перед назвою посади без відмінювання. Приклад: «в.о. начальника відділу Іваненко П. С. підписав наказ». Саме скорочення лишається незмінним у будь-якому відмінку — змінюється тільки прізвище чи назва посади поруч.
Відмінювання словосполучення виконувач обов'язків у документах
Слово «виконувач» відмінюється як звичайний іменник чоловічого роду, а «обов'язків» залишається в родовому відмінку множини. Наприклад: «призначити виконувачем обов'язків», «повноваження виконувача обов'язків», «наказ виконувачу обов'язків».
Приклади правильного вживання в кадрових документах
У наказах і протоколах слід писати «призначити тимчасовим виконувачем обов'язків», а не «виконуючим обов'язки». Кілька коректних формулювань:
- «Призначити Коваленко О. І. тимчасовим виконувачем обов'язків начальника відділу».
- «На період відпустки обов'язки директора покладено на виконувача обов'язків Петренка В. С.».
- «В.о. головного бухгалтера підписала звіт».
Мовознавці радять уникати кальок на -ючий не лише в кадрових документах, а й у будь-якому офіційному мовленні — це питання не стилю, а елементарної грамотності.
Часті питання
Чи можна вживати «виконуючий обов'язки» в офіційних документах?
Ні, це калькована форма, якої варто уникати навіть у діловому мовленні. Замість неї використовують «виконувач обов'язків» або скорочення «в.о.».
Як правильно скорочувати «виконувач обов'язків»?
Скорочення пишеться як «в.о.» з двома крапками і ставиться перед назвою посади, наприклад «в.о. директора».
Чому в українській мові немає активних дієприкметників на -ючий?
Ця словотвірна модель непродуктивна в українській мові, на відміну від російської. Замість дієприкметників використовують іменники-назви діяча: виконувач, керівник, завідувач.
Як писати посаду «в.о. директора» у наказі?
У наказі скорочення «в.о.» ставлять перед посадою без відмінювання, а прізвище й посаду узгоджують за відмінком: «призначити виконувачем обов'язків директора Іваненка П. С.».
Читайте також








