НБУ показав у Звіті про фінстабільність: кредити ростуть, податок для банків – 50% у 2026, що далі?

Зміст статті

Читайте також нашу статтю: 363 нові кредити за тиждень у 5-7-9%: 40% коштів пішли у зони високого ризику – що це означає для бізнесу

Чому банківський сектор посилює роль фінансового посередника саме зараз? Коли зовнішнє фінансування дає збої, у гру входять внутрішні ресурси – і українські банки це підтверджують цифрами. Новий Звіт НБУ демонструє, як система адаптується до війни та євроінтеграції одночасно.

Передумови: економіка прискорилась, ризики – теж

Раніше, у другому півріччі, економіка демонструвала зростання: інфляція сповільнилася, а доходи бізнесу та домогосподарств зросли. Проте через спричинений ворогом енергодефіцит активність пригальмовує, що вже впливає на очікування бізнесу та населення. У цих умовах фінансова підтримка ззовні залишається критично важливою для макростабільності. Водночас ризики неритмічності або недостатності такого фінансування не зникають. Якщо паузи в надходженні допомоги триватимуть, уряд зможе частково покластися на банки, адже вони мають достатню ліквідність для додаткових вкладень у державні цінні папери. Це створює підґрунтя для більшої опори на внутрішній ринок і під час війни, і на етапі повоєнної відбудови.

Ключова подія: Звіт про фінстабільність і результати оцінки 2025 року

НБУ оприлюднив Звіт про фінансову стабільність, який підсумовує стан сектору та регуляторні новації. У документі зафіксовано, що показники ліквідності банків залишаються високими, але частка високоякісних ліквідних активів – близько третини активів банків. Активне нарощення кредитного портфеля потребує посиленого управління ліквідністю – цьому має сприяти впровадження процесу оцінки достатності внутрішньої ліквідності (ILAAP). Звіт також містить результати оцінки стійкості у 2025 році з уперше проведеним після початку повномасштабної війни стрес-тестом за несприятливим сценарієм, співмірним із шоком 2022 року. За висновками, 9 банків із часткою в активах 18% повинні досягти підвищених рівнів достатності капіталу до жовтня 2026 року.

За Звітом НБУ, макроумови загалом сприяли зростанню у другому півріччі, проте ризики зовнішнього фінансування зберігаються; у разі пауз уряд частково покладатиметься на банки завдяки їхній ліквідності для розміщення держпаперів.

Реакція сектору: кредити ростуть, банки інвестують у стійкість

Банки відповіли на попит економіки активним кредитуванням. Вони фінансують компанії різного розміру та форм власності – основою портфеля залишаються МСП, але в другому півріччі помітно зріс попит великого бізнесу на інвестиційні позики, який банки задовольняють. Частка кредитів державним компаніям збільшилася – це виправдано в умовах війни, але надалі потребує контролю. На роздрібному ринку більшість установ нарощує незабезпечене кредитування, тоді як до іпотеки інтерес обмежений; стимулом має стати компенсаційна модель іпотеки у 2026 році. Паралельно банки інвестують у власну інфраструктуру та безперервність роботи – ці витрати підтримують стійкість, але зменшують рентабельність, попри те що чиста процентна маржа лишається високою і навіть дещо поліпшилася за незмінних ставок.

Що змінилося: правила капіталу, податки та небанківський ринок

Регулятор рухається до зближення з практиками ЄС. Прийнято рішення, що з початку 2027 року банки мають дотримуватися вимог до буферів капіталу, а також готується методологія Pillar II для підвищених індивідуальних вимог із 2027 року. Водночас мінімальна вимога до достатності регулятивного капіталу знизиться із 10% до 8% – це відповідає європейській практиці. Податкове середовище змінюється: з 2026 року ставка податку на прибуток для банків зросте до 50%, що обмежуватиме можливості розширювати операції та стримуватиме інвестиційну привабливість сектору, зокрема в контексті можливої приватизації державних банків. Небанківський ринок трансформується: страховий сегмент очистився від компаній із недостатнім капіталом або непрозорою структурою власності, працює в оновленому законодавчому полі, а обсяги активів та премій зростають. Уже є продукти страхування від воєнних ризиків, їх розвиток підтримає нова державна програма, тоді як довгострокова системна модель ще готується.

Наслідки вже зараз: що видно на ринку

Сукупний ефект від рішень і ринкових трендів проявляється вже сьогодні – як у балансах банків, так і в доступності ресурсів для економіки. Параметри ліквідності високі, але акценти управління зміщуються в бік якості та структурних буферів. Кредитування бізнесу та населення залишається драйвером, а роль внутрішнього ринку капіталу – відчутнішою.

• Жваве кредитування бізнесу та населення: МСП – ядро портфеля; інвестиційні позики великому бізнесу посилилися у другому півріччі.
• Ліквідність під контролем: частка високоякісних ліквідних активів становить близько третини активів; впровадження ILAAP має підсилити управління ризиками.
• Фокус держави: у разі пауз у зовнішньому фінансуванні банки можуть збільшити вкладення в державні цінні папери завдяки достатній ліквідності.

Що далі: горизонти до 2026-2027 років

Надалі економіка, за умов енергодефіциту, ймовірно сповільниться, тож банкам доведеться посилювати контроль ризиків і ліквідності. До жовтня 2026 року 9 банків із часткою активів 18% мають досягти підвищених рівнів достатності капіталу. У 2026 році очікується компенсаційна модель іпотеки, що може пожвавити ринок житла. З початку 2027 року працюватимуть вимоги до буферів капіталу та оновлені індивідуальні вимоги в межах Pillar II, тоді як мінімальна планка достатності капіталу становитиме 8%. НБУ декларує подальше впровадження вимог ЄС із збереженням здатності сектору кредитувати економіку – від воєнного сьогодення до повоєнної відбудови.

Поділитись новиною: Facebook X(Twitter) Telegram Pinterest