Трудовий кодекс України на старті: що змінює проєкт і коли він набуде чинності

Зміст статті

Чи може одночасно розширитися свобода вибору формату роботи й посилитися захист працівника? Український уряд переконує – так. Новий проєкт Трудового кодексу пропонує сучасні правила для ринку праці, який стрімко змінюється в умовах війни та міграції.

Передумови: чому настав час для нових трудових правил

Читайте також нашу статтю: Чи можна «проковтнути язик» під час нападу? 12 фактів про епілепсію, які має знати кожен

Раніше трудові відносини в Україні спиралися на нормативну базу, закладену ще у 1971 році. За десятиліття структура зайнятості суттєво трансформувалася – від поширення роботи поза офісом до зростання проектних форматів. Повномасштабна війна посилила тренди дистанційної й надомної роботи, пришвидшила міграцію робочої сили та актуалізувала потребу в більш гнучких підходах. У відповідь Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства підготувало документ, який узгоджує трудові відносини з реаліями сьогодення. Його мета – дати працівникам і роботодавцям прозорі інструменти взаємодії та зменшити простір для конфліктів.

Подія: уряд подав проєкт до парламенту

7 січня 2026 року Кабінет Міністрів України подав до Верховної Ради проєкт Трудового кодексу України. Документ прямо врегульовує гнучкі форми зайнятості – від гнучких графіків до сезонної та проєктної зайнятості – і при цьому гарантує незмінність базових прав: трудові гарантії щодо оплати, відпочинку, відпусток, безпеки праці та можливості захисту в разі спору. Запропоновано розширити види трудових договорів і дозволити комбінувати їхні умови за взаємною згодою, враховуючи потреби людей з інвалідністю, батьків з малими дітьми та студентів, а також запити бізнесу, що працює з піковими або проектними навантаженнями. Окремий розділ присвячено чітким правилам припинення трудових відносин – від завчасного письмового попередження до можливості його заміни грошовою компенсацією за домовленістю сторін. Посилено також захист гідності на робочому місці – передбачено протидію дискримінації, мобінгу та харасменту і обов’язок роботодавця реагувати на відповідні повідомлення за встановленими процедурами.

Офіційно зазначено, що норми проєкту Трудового кодексу наберуть чинності через шість місяців після припинення або скасування воєнного стану, незалежно від дати ухвалення. Документ покликаний замінити рамку трудового законодавства 1971 року та передбачає імплементацію понад 30 директив ЄС і конвенцій МОП.

Реакція та акценти

За повідомленням заступниці міністра Дарії Марчак, нові підходи – це відповідь на структурні зсуви ринку праці, зумовлені війною, міграційними процесами й поширенням дистанційних форматів. Акцент зроблено на поєднанні гнучкості для бізнесу та стабільних гарантій для працівника – від прозорих умов договору до процедур захисту прав. В основу закладено механізми, які мають зменшити кількість трудових спорів і зробити правила передбачуваними для обох сторін. У фокусі документа – захист від дискримінації, мобінгу та харасменту з чітким алгоритмом розгляду звернень на рівні роботодавця й запобіжниками від зловживань.

Що змінюється для працівників і роботодавців

Кодекс пропонує сучасну архітектуру трудових відносин: регулює дистанційну й надомну роботу, підтримує індивідуальні домовленості щодо графіків і форм зайнятості, водночас фіксуючи незмінність базових прав. Розширення видів трудових договорів і можливість комбінувати їхні умови має врахувати потреби різних груп працівників та специфіку роботодавців. Для припинення трудових відносин задаються зрозумілі, формалізовані процедури, що мають спростити планування та зменшити конфліктність.

• Пряме врегулювання дистанційної й надомної роботи, гнучких графіків, а також сезонної та проєктної зайнятості із збереженням ключових гарантій.
• Запровадження чітких правил припинення трудових відносин: обов’язкове письмове попередження та можливість замінити строк попередження грошовою компенсацією за згодою сторін.
• Відтерміноване набуття чинності норм – через шість місяців після припинення або скасування воєнного стану – для підготовки працівників, роботодавців і інституцій.

Перспективи: коли і як запрацює кодекс

Відповідно до проєкту, правила почнуть діяти не раніше ніж через пів року після припинення або скасування воєнного стану – це дає час на адаптацію внутрішніх політик і процедур. Далі очікується поступова гармонізація норм із європейськими стандартами завдяки імплементації понад 30 директив ЄС та конвенцій МОП у сферах робочого часу, прозорих і передбачуваних умов та охорони праці. У перспективі це має сформувати зрозумілий для ринку набір правил, який однаково працює для офісної, гнучкої та дистанційної зайнятості. Простір для подальших рішень відкритий – від налаштування внутрішніх процедур до роз’яснювальної роботи для всіх учасників ринку праці.

Поділитись новиною: Facebook X(Twitter) Telegram Pinterest