ЦГЗ пояснює: позалегеневий туберкульоз не передається повітрям без ураження легень – що треба знати

Зміст статті

Читайте також нашу статтю: Сім індустріальних парків поза Реєстром: чому Кабмін пішов на цей крок і що буде далі

Чи може біль у спині або раптова нічна пітливість вказувати на інфекцію, яку зазвичай пов’язують із кашлем? В Україні фахівці нагадують: позалегеневий туберкульоз здатен маскуватися під інші недуги. Саме тому медики оновлюють акценти – від симптомів до алгоритмів діагностики та лікування.

Передумови: приховане обличчя туберкульозу

Туберкульоз спричинює мікобактерія туберкульозу і найчастіше уражає легені. Втім, коли інфекція виходить за їх межі, виникає позалегеневий туберкульоз – у лімфатичних вузлах, кістках, нирках, кишечнику, статевій системі та інших органах. Раніше таку форму часто недооцінювали саме через «стерті» прояви: від втоми до хронічних болів у суглобах або животі. Важливо, що первинне ураження поза легенями трапляється нечасто і зазвичай у людей із ослабленим імунітетом – зокрема при ВІЛ-інфекції, вроджених імунодефіцитах або на тлі прийому імуносупресивних препаратів. Інфікування відбувається повітряним шляхом лише від людини з легеневою формою, яка не отримує лікування. Якщо уражені тільки інші органи без залучення легень, така людина не становить загрози для оточення.

Подія: офіційні акценти ЦГЗ і стандарти МОЗ

За даними Центру громадського здоров’я, щороку в Україні реєструють у середньому близько 1,5 тисячі людей із позалегеневими формами туберкульозу – це 6-8% від усіх зареєстрованих випадків ТБ. Медики уточнюють перелік симптомів, за яких варто обстежитися: постійна втома і слабкість, підвищена пітливість уночі, немотивована втрата маси тіла, тривале субфебрильне підвищення температури (близько 37-37,2 °С). До тривожних сигналів також належать затяжні болі у хребті чи великих суглобах, у животі, асцит, діарея або закреп, порушення всмоктування, збільшені периферичні лімфовузли, хронічні захворювання нирок і сечовивідних шляхів, безпліддя без встановленої причини, а також увеїт.

Діагностика позалегеневих форм в Україні здійснюється за наказом МОЗ від 19.01.2023 № 102, що відповідає актуальним рекомендаціям ВООЗ. Первинним тестом визначено молекулярно-генетичний метод Xpert MTB/RIF, який проводять у зразках із лімфатичних вузлів, спинномозкової, плевральної, перикардіальної та інших рідин. Для початкової оцінки уражених органів додатково застосовують УЗД, рентгенографію, магнітно-резонансну та/або комп’ютерну томографію.

«Профілактика, діагностика та лікування туберкульозу в Україні є безоплатними».

Реакція: що кажуть лікарі і на чому наполягають протоколи

Фахівці наголошують на командному підході: над діагностикою та лікуванням позалегеневого ТБ працює мультидисциплінарна команда – фтизіатр, профільний спеціаліст, сімейний лікар, соціальний працівник та інші. Такий формат дає змогу швидше підтвердити діагноз, визначити локалізацію ураження і підібрати схему терапії з урахуванням чутливості до ліків. Ключовим залишається раннє звернення пацієнта – саме воно відкриває шлях до ефективного і контрольованого лікування.

Наслідки: як змінюється маршрут пацієнта вже зараз

Після актуалізації наголосів щодо позалегеневого ТБ пацієнти отримують чіткий і передбачуваний маршрут – від підозри до терапії. Визначено, які зразки і якими методами досліджувати, а також скільки триває лікування залежно від форми захворювання.

• Запроваджено як первинний тест Xpert MTB/RIF на біоматеріалі зі вражених ділянок – лімфовузлів, спинномозкової, плевральної, перикардіальної рідин тощо.
• Для візуалізації ураження застосовують УЗД, рентгенографію, МРТ і/або КТ – відповідно до локалізації процесу.
• Стандартизовано тривалість лікування: 4-6 місяців – для чутливих до ліків форм; 6-9 місяців – для лікарсько-стійких; для уражень кісток і суглобів, центральної нервової системи (туберкульозний менінгіт), оболонок серця та окремих інших форм – до 12-18 місяців.

Перспектива: на що звернути увагу далі

Надалі пріоритет – раннє виявлення і неухильне дотримання стандартів, гармонізованих із рекомендаціями ВООЗ. Медики підкреслюють: туберкульоз будь-якої локалізації є виліковним за умови дисциплінованого прийому препаратів за призначенням лікаря. Водночас варто пам’ятати про епідеміологічну безпеку: повітряним шляхом інфекція передається від людей з нелікованою легеневою формою, тоді як ізольований позалегеневий ТБ не є небезпечним для оточення. У перспективі це має зменшити пізні діагнози і покращити результати лікування – особливо коли кожен, хто відзначає описані симптоми, своєчасно звертається по допомогу, яка в Україні залишається безоплатною.

Поділитись новиною: Facebook X(Twitter) Telegram Pinterest