Що змінює НБУ від 14 січня: «позиковий» ліміт, 12% річних та нові повернення грошей за товар

Зміст статті

Читайте також нашу статтю: Національний банк повертає ключові банківські правила: що запрацює з 8 травня 2025 і коли знову діятимуть ознаки дефолту

Чи може одна постанова розблокувати інвестиції та реструктуризації одразу? З 14 січня український бізнес отримав новий інструмент – «позиковий» ліміт, що працює в межах стимулюючої валютної лібералізації. Паралельно НБУ уточнив правила повернення коштів споживачам і нагляду за експортними розрахунками.

Як ми прийшли до змін

Раніше, у травні 2025 року, Нацбанк розширив формат лібералізації, додавши стимули, покликані притягувати капітал у країну. Бізнес уже діяв у рамках двох індикативів – «інвестиційного» та «донатного» лімітів, які обчислюються від залучених інвестицій у статутний капітал з 10 травня 2025 року та переказів на спеціальний рахунок НБУ на підтримку Збройних Сил України з 7 серпня 2025 року відповідно. Наступним кроком став запуск механізму для роботи з борговими залученнями – «позикового» ліміту, що відкриває можливість реструктуризації «старих» зовнішніх позик і зменшує тиск на валютний ринок завдяки чітким параметрам використання валюти.

Що ухвалено 13–14 січня 2026 року

Правління НБУ 13 січня затвердило зміни, які з 14 січня набрали чинності. Йдеться про пом’якшення валютних обмежень (Правління НБУ – Постанова № 2, зміни до постанови № 18 від 24 лютого 2022 року) та уточнення валютного регулювання (Правління НБУ – Постанова № 3, зміни до постанови № 67 від 14 травня 2019 року). Ключова новація – «позиковий» ліміт, розмір якого дорівнює сумі іноземної валюти, що надійшла на рахунок компанії в українському банку за кредитом або позикою з-за кордону після 1 січня 2026 року.

У межах цього ліміту дозволяються операції зі «старими» зобов’язаннями та окремими потребами бізнесу: погашення кредитів і позик, отриманих до 20 червня 2023 року, з виплатою відсотків; розрахунки за імпортом товарів, поставлених до 23 лютого 2021 року; повернення нерезиденту-покупцю передоплати, перерахованої до 23 лютого 2022 року; фінансування власних закордонних підрозділів понад встановлений ліміт та репатріація дивідендів понад діючі межі. Валютні операції в межах ліміту виконуються виключно в банку, на рахунки в якому бізнес отримав відповідний кредит.

Параметри таких залучень мають відповідати базовим вимогам до «нових» позик з-за кордону: максимальна ставка – 12% річних; заборона дострокових платежів за кредитом; дозволена сплата відсотків (у тому числі за рахунок купленої валюти). Погашення основної суми можливе в межах залишку «позикового» ліміту – за рахунок власної іноземної валюти, а з другого року користування кредитом також за рахунок купленої валюти. Якщо компанія зменшує тіло залученого кредиту, гранична сума за «позиковим» лімітом зменшується на еквівалент; після операцій у межах ліміту перекази на погашення тіла кредиту обмежуються сумою боргу, зменшеною на проведені в межах ліміту операції.

Обидві зміни затверджено 13 січня 2026 року і введено з 14 січня 2026 року: (зміни до постанови № 18 від 24.02.2022) та (зміни до постанови № 67 від 14.05.2019).

Перші реакції ринку

Банки та компанії отримали конкретний регуляторний інструментарій для роботи з борговими залученнями та поверненнями коштів споживачам за кордон. Фінансові та юридичні підрозділи бізнесу аналізують тексти постанов і налаштовують внутрішні процедури з урахуванням нових вимог. Для експортерів важливим сигналом стала синхронізація валютного нагляду з державною політикою підтримки експорту через Експортно-кредитне агентство.

Що змінилося вже зараз

З 14 січня діє комплекс пом’якшень і уточнень, який дає бізнесу керовану гнучкість та знімає окремі вузькі місця в розрахунках і поверненнях коштів. Сутність змін – у точному таргетуванні операцій, що не створюють надмірного попиту на валюту, але забезпечують стійкість розрахунків.

• Запущено «позиковий» ліміт для операцій зі «старими» боргами, імпортними розрахунками за давні поставки, поверненнями передоплат нерезидентам, фінансуванням закордонних підрозділів та репатріацією дивідендів – у межах коштів, залучених після 1 січня 2026 року.
• Дозволено повернення коштів споживачам на іноземні рахунки за повернений або непоставлений товар: на той самий рахунок, з якого була оплата; сума не перевищує вартість купівлі у відповідній валюті; строки та порядок – за Законом «Про захист прав споживачів».
• Уточнено нагляд за граничними строками розрахунків за експортом: вимога строків не застосовується до товарів за договорами, право вимоги за якими перейшло до ПрАТ «ЕКА», – у межах суми страхового відшкодування; експорт страхових послуг виключено з переліку операцій, на які поширюються строки.

Що далі

У короткостроковій перспективі компанії можуть активізувати реструктуризацію зовнішніх позик, використовуючи лімітний механізм і чіткі параметри ставок та погашень. Для споживачів повернення коштів стане технологічно простішим і прозорішим, не збільшуючи тиску на валютний ринок, адже попит компенсується продажем валюти, що надійшла при купівлі товарів. Водночас експортери отримують додатковий захист через ЕКА та узгодженість валютного нагляду. Подальші кроки лібералізації залежатимуть від стійкості ринку та макроумов – рамка вже окреслена нормативними актами НБУ.

Поділитись новиною: Facebook X(Twitter) Telegram Pinterest