Україна вводить зважені коефіцієнти викидів: що зміниться для бізнесу та енергоефективності будівель

Зміст статті

Чи може один технічний документ вплинути на рахунки експортерів і темпи декарбонізації? В Україні – так. Від сьогодні бізнес отримує новий інструмент для точних розрахунків вуглецевого сліду та планування інвестицій у скорочення викидів.

Передумови: вимоги ринку та європейський контекст

Читайте також нашу статтю: Нові правила для будівельних відходів – як уряд запровадив щорічний моніторинг і прозорий облік

Останні роки українські компанії працювали з міжнародними «середніми» показниками, коли рахували викиди від споживання енергії. Такий підхід ускладнював точні розрахунки і часто завищував результати порівняно з реальними параметрами національної генерації. Паралельно ЄС розгортає механізм прикордонного вуглецевого коригування (CBAM), що вимагає прозорих і перевірених даних. Ще раніше профільне міністерство затвердило методичну базу – наказ № 938 від 9 травня 2025 року Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України визначив, як саме рахувати такі коефіцієнти. Саме ці кроки і підготували ґрунт для урядового рішення, необхідного для уніфікації підходів на державному рівні та коректного відображення даних енергосистеми України.

Ключова подія: урядова постанова та її зміст

5 лютого 2026 року Кабінет Міністрів України схвалив постанову «Про затвердження загальнодержавних зважених коефіцієнтів викидів парникових газів, що утворюються внаслідок споживання кінцевої енергії». Відтепер експортери та учасники ринку можуть використовувати національні коефіцієнти замість узагальнених міжнародних значень. Такий перехід дозволяє оперувати фактичними характеристиками українського енергобалансу, що відкриває шлях до більш точних і економічно обґрунтованих розрахунків викидів. Документ також встановлює можливість застосування цих показників у розрахунках скорочень викидів під час заходів з енергоефективності будівель згідно з профільним законом.

«Постанова КМУ від 5 лютого 2026 року затверджує загальнодержавні зважені коефіцієнти викидів парникових газів від споживання кінцевої енергії. Коефіцієнти розраховані за Методикою, затвердженою наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 9 травня 2025 року № 938, і можуть застосовуватися для розрахунку скорочень викидів при заходах з енергетичної ефективності будівель відповідно до Закону України «Про енергетичну ефективність будівель»».

Реакція: чого очікують ринок і регулятори

Офіційно рішення подається як крок до підвищення конкурентоспроможності української продукції та подальшої інтеграції України до європейської кліматичної політики. Для бізнесу це означає можливість подавати дані, що відображають реальну структуру генерації, а не усереднені показники. Для держави – уніфікований підхід до обліку викидів, який узгоджується з вимогами CBAM і національними пріоритетами декарбонізації.

Наслідки: що змінюється на практиці

Постанова створює чіткі правила для розрахунку викидів, пов’язаних зі споживанням кінцевої енергії. Вона не лише підвищує точність звітності, а й зменшує ймовірність завищення вуглецевого сліду продукції на експортних ринках. Окремий ефект – можливість коректного обліку скорочень у проєктах енергоефективності будівель, що важливо для державних і приватних інвестиційних програм.

• Експортери можуть використовувати національні коефіцієнти замість стандартних міжнародних значень – це дає підстави для зменшення розрахункового вуглецевого сліду продукції і відповідних платежів у межах CBAM.
• Затверджені показники застосовні для підрахунку обсягів скорочення викидів при заходах із енергетичної ефективності будівель відповідно до Закону України «Про енергетичну ефективність будівель».
• Коефіцієнти обраховано за Методикою наказу № 938 від 9 травня 2025 року, що забезпечує єдиний підхід і порівнюваність результатів у державних та приватних розрахунках.

Перспективи: подальші кроки та інтеграція

Надалі затверджені коефіцієнти використовуватимуться у звітності та розрахунках для зовнішньої торгівлі й у проєктах з підвищення енергоефективності. Це рішення підсилює позиції України в умовах європейської декарбонізаційної політики та вимог CBAM. В перспективі воно сприятиме більш точному обліку викидів і плануванню заходів зі скорочення парникових газів на основі національних даних.

Поділитись новиною: Facebook X(Twitter) Telegram Pinterest