Україна і GICHD узгодили пріоритети – як посилять гуманітарне розмінування вже цього року

Зміст статті

Що робити, коли звична донорська підтримка неминуче скорочуватиметься, а заміновані території потребують системної роботи щодня? Відповідь шукали в Києві 5 лютого, де Україна та GICHD погодили нові кроки для сталого розвитку гуманітарного розмінування. Розмова вийшла за межі тактики – і торкнулася архітектури управління та фінансування на роки вперед.

Передумови: чому настав час перезапуску координації

Читайте також нашу статтю: Понад 12 тисяч виплат уже профінансовано: як просувається «Енергопідтримка для ФОП» і хто отримує 7 500-15 000 грн

Раніше український сектор гуманітарного розмінування значною мірою спирався на класичні грантові програми. Водночас зростаючий масштаб завдань актуалізував потребу у єдиному центрі координації, чітких пріоритетах і прозорому управлінні даними. Саме тому уряд готує управлінські рішення для посилення ролі Центру гуманітарного розмінування як ключової інституції. Заплановані кроки передбачено реалізувати в межах чинного законодавства, а далі – оцінити результати і за потреби ініціювати коригування нормативної бази. Окремий акцент – на довгостроковому фінансуванні, адже донорські потоки, за логікою розвитку сектору, з часом зменшуватимуться. Це підводить до пошуку інноваційних фінансових інструментів, здатних залучати приватний капітал без втрати прозорості та контролю ефективності.

Ключова подія: зустріч у Києві 5 лютого

5 лютого у Києві міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев із командою провів зустріч із директором Женевського міжнародного центру з гуманітарного розмінування (GICHD), послом Тобіасом Прівітеллі. Сторони визначили пріоритетні напрями розширення співпраці: реформування системи гуманітарного розмінування, посилення координації між державними інституціями та розробку альтернативних фінансових механізмів для сталої підтримки протимінної діяльності. Українська сторона повідомила про підготовку рішень, що підсилять статус Центру гуманітарного розмінування як головної координаційної інституції. Зміни планують упроваджувати в межах чинних законів із подальшою оцінкою ефекту та ймовірними коригуваннями.

«Для нас принципово важливо цього року завершити управлінські рішення для посилення координації гуманітарного розмінування. І саме Центр гуманітарного розмінування є ключовою інституцією в цьому процесі. Зараз ми працюємо над тим, щоб його мандат був максимально чітким, зрозумілим і ефективним», — міністр Олексій Соболев.

Реакція сторін: фокус на фінансах і центральному управлінні

Українська команда підкреслила, що класичні грантові моделі не перекриють довгострокові потреби сектору, тож готує механізми для залучення приватного капіталу з чіткими правилами і метриками впливу. За підтримки урядів Великої Британії, Нідерландів та Європейського Союзу міжнародні фінансові експерти вже напрацьовують кілька моделей таких інструментів. Директор GICHD Тобіас Прівітеллі наголосив на потенціалі України як майданчика для пілотних рішень і підсилив меседж про централізацію підходів до планування та управління даними. Від синхронізації державної координації й партнерських програм залежатиме і темп розмінування, і доступ до нових джерел фінансування.

«Централізація підходів до планування, визначення пріоритетів і управління даними є критично важливою. Ми рекомендували саме такий підхід у наших аналітичних висновках і вітаємо наміри України рухатися в цьому напрямі», — директор GICHD Тобіас Прівітеллі.

Що змінюється вже зараз

Після київської зустрічі пріоритети зафіксовано на практичному рівні. Паралельно сторони домовилися про продовження роботи над підтримкою локального потенціалу – ідеться про українські організації та виробників обладнання, де державні інструменти планують поєднувати з міжнародною допомогою. Усе це має сформувати більш передбачувану рамку управління і фінансування сектору.

• Визначено пріоритетні напрями розширення співпраці України та GICHD у сфері гуманітарного розмінування.
• Розпочато підготовку управлінських рішень для посилення ролі Центру гуманітарного розмінування як ключової координаційної інституції.
• Узгоджено розробку інноваційних фінансових інструментів із можливістю залучення приватного капіталу, презентацію моделей заплановано цього року.

Що далі: дорожня карта на рік і перспективу

Найближчим часом очікується презентація перших фінансових моделей, над якими працюють за підтримки урядів Великої Британії, Нідерландів і Європейського Союзу. Далі – розгортання пілотів із подальшою оцінкою результатів і можливими законодавчими коригуваннями для масштабування. У перспективі рішення про централізацію мають укріпити управління даними та пріоритетами, а програми з локалізації – підсилити внутрішній ринок послуг і обладнання. Україна задекларувала готовність до ролі пілотної країни – і саме від якості реалізації залежатиме стабільність фінансування та швидкість очищення територій.

Поділитись новиною: Facebook X(Twitter) Telegram Pinterest