Як електронні аукціони змінили рибну галузь: підсумки Держрибагентства за 2025 і плани на 2026 рік

Зміст статті

Чи може цифровий інструмент змінити цілу галузь? Дані за рік показують – так. Український рибний сектор увійшов у 2026-й із результатами, які напряму пов’язують онлайн-аукціони та відтворення водних біоресурсів.

Як готувався ґрунт: цифровізація та реформи до 2025 року

Читайте також нашу статтю: Захворюваність на ГРВІ стрімко зросла: 160 255 випадків за тиждень – що відомо і як уберегтися?

Раніше процес розподілу водних ресурсів був менш прозорим і давав менше доходів бюджету. У 2021 році держава отримала від реалізації лотів 15,4 млн грн – це було відправною точкою для подальшої цифровізації. Далі систему електронних аукціонів інтегрували у Прозорро.Продажі, одночасно формуючи підхід, де частина надходжень повертається у галузь через зариблення. У регіонах розпочалися програми розвитку рибного господарства до 2030 року, а їхнє фінансування в окремих областях уже вимірюється сотнями мільйонів гривень. На фоні цих змін стартувала й меліоративна реформа – інструмент, що має забезпечити ефективне управління водою для агросектору. Саме цей підготовчий період і став основою ривка 2025 року.

Ключова подія: колегія 10 лютого у Києві

10 лютого у Києві відбулося засідання колегії Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, де підбили підсумки 2025 року і визначили завдання на 2026-й. Участь взяли заступники міністрів Тарас Висоцький та Ірина Овчаренко, голова Комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду, голова Держрибагентства Ігор Клименок та керівники структурних підрозділів і територіальних органів. Ключовий результат – повноцінне запровадження електронних аукціонів у системі Прозорро.Продажі, що забезпечило 52,3 млн грн бюджетних надходжень у 2025 році проти 15,4 млн грн у 2021-му. Із цієї суми 11,1 млн грн спрямовано на зариблення через спеціальний фонд. Протягом року проведено 599 аукціонів і укладено 189 договорів щодо 260 лотів. Найвищі показники реалізації зафіксовано на Кременчуцькому та Канівському водосховищах, у пониззі Дністра, Дністровському лимані та на Дунаї.

«Електронні аукціони – це вже не просто інструмент прозорості, а повноцінний механізм розвитку галузі… понад 11 млн грн спрямовано саме на зариблення та відновлення ресурсної бази», – зазначив Тарас Висоцький.

Як відреагували: акценти влади та галузі

Представники уряду наголосили, що цифрові інструменти працюють у парі з реформами. У 2025 році в Україні зареєстровано 75 організацій водокористувачів, із яких вісім уже отримали у власність об’єкти інженерної інфраструктури меліоративних систем. Паралельно Держрибагентство реалізує євроінтеграційний план – імплементацію 20 основних актів права ЄС у сфері інспекції, контролю та моніторингу, готується законопроєкт і підзаконні акти для протидії ННН-рибальству. Держава також посилила імпортозаміщення, створивши окремий інформаційний простір з каталогом української рибної продукції, даними про потужності та потреби закупівель.

«Меліоративна реформа вже дає конкретні результати… формуємо ефективну модель управління через організації водокористувачів і залучаємо міжнародних партнерів для модернізації», – підкреслила Ірина Овчаренко.

Що вже змінилося: перші наслідки 2025 року

У виробництві зберігається позитивна динаміка. Вилов водних біоресурсів у 2025 році становив понад 11,4 тис. тонн, а продукція аквакультури – понад 16 тис. тонн, з переважанням ставкових господарств. У галузі працюють близько 6,5 тис. осіб, що свідчить про стабільність зайнятості. Окремо зафіксовано масштабні програми відтворення ресурсів – вселено майже 11 млн екземплярів водних біоресурсів, а також проведено додаткове зариблення обсягом 50 тонн (короп, товстолоб, білий амур) у Дністровському лимані, Кременчуцькому та Канівському водосховищах.

• Зростання бюджетних надходжень від аукціонів до 52,3 млн грн і цільове спрямування 11,1 млн грн на зариблення через спецфонд.
• Ефективні онлайн-продажі: 599 аукціонів, 189 договорів щодо 260 лотів; найвищі показники реалізації – на Кременчуцькому та Канівському водосховищах, у пониззі Дністра, Дністровському лимані та на Дунаї.
• Відтворення ресурсів: майже 11 млн екземплярів вселено у водойми плюс 50 тонн посадкового матеріалу для ключових водойм.

Що далі: пріоритети на 2026 рік

На наступний рік визначені чіткі орієнтири: подальша цифровізація управління галуззю, розширення програм зариблення, посилення контролю та глибша інтеграція до європейських стандартів. Очікується продовження роботи з імплементації актів права ЄС і розвиток інфраструктури через організації водокористувачів. У перспективі це має закріпити прозорий розподіл ресурсу, стабільне відтворення біорізноманіття та стале зростання сектору.

Поділитись новиною: Facebook X(Twitter) Telegram Pinterest