Як запамʼятати коли ставити апостроф? Приклади слів з апострофом

Апостроф притаманний не лише українській, а й  іноземним мовам, зокрема, французькій та англійській, де він вживається на позначення скорочення слова. Чи робить цей факт українську мову ближчою до європейських мов? Так і ні. Українці теж вживають апостроф на позначення усіченої розмовної форми слова (ба’ замість баба, ма’ – мама, мо’ – може). Та основна його функція є зовсім іншою. У цій статті розповідаємо, звідки ж він узявся в українському правописі та коли його доречно вживати.

Апостроф: історичний аспект

Виявилося, що у старослов’янському письмі, коли знак «ь» ще передавав редукований голосний, для позначення м’якості використовували значок, дуже схожий на апостроф. Після орфографічної реформи в 1918 році відмовилися від вживання твердого знаку на кінці слів, разом з іншими друкарськими літерами вилучили і «ъ», хоча в цілому його вживання не було скасоване. З цієї причини для роздільної вимови в середині слова замість твердого знаку друкували апостроф аж до середини  ХХ століття.

Запам’ятайте! У сучасній українській мові апостроф вживається для позначення твердої роздільної вимови. Це головний принцип, про який не варто забувати.

Де і як доцільно вживати апостроф: правила з поясненням

Роль апострофа у мові – позначити роздільну вимову губних (тобто тих, у творенні яких беруть участь губи) звуків б, п, в, м, ф перед я, ю, є, ї, які позначають йотований (подвійний) звук, тим самим спростивши вимову всього слова. Це надає нашій вимові милозвучності та робить вимовляння слів більш зручним. Щоб переконатися, що без апострофа ніяк, спробуйте-но вголос сказати «обєднати» з пом’якшеним «б» чи «румяний» з пом’якшеним «м». Думаємо, ви точно відчуєте різницю.

Запам’ятайте! Найважливішим принципом вживання чи невживання апострофа є вимова (тверда чи пом’якшена), уникнення збігу кількох приголосних і гармонія, краса мови. Якщо ви це усвідомите, то ваша мова та написання слів будуть без помилок.

Апостроф слід вживати перед я, ю, є та ї, якщо вони позначають подвійний звук:

• після звуків б, п, в, м, ф: б’ють, п’ять, в’юн, м’ясо, жираф’ячий;
• після к тільки у слові Лук’ян і похідних від нього: Лук’янівка, Лук’янчук, Лук’янець;.
• після префіксів: без’ядерний, роз’юшити, об’єднання, від’їхати;
• після першої частини складних слів, за умови твердої вимови приголосного: дит’ясла, Мін’юст, пан’європейський;
•  після р, якщо він позначає твердий звук: сузір’я, пір’їна, кур’єр, Мар’яна.

Особливості вживання апострофу в словах іншомовного походження

Чомусь у багатьох школярів та дорослих написання слів іншомовного походження з апострофом викликає значні труднощі.  Проте насправді все простіше, ніж здається, варто запам’ятати кілька правил. Апостроф перед я, ю, є, ї може бути лише у двох випадках:

• після твердих приголосних б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, р: п’єдестал, кар’єра, інтерв’ю, Женев’єва, Донаг’ю;
• після кінцевого приголосного в префіксах: ад’ютант, ін’єкція, кон’юнктура;
• Ставити апостроф непотрібно у двох випадках. Запам’ятайте, що він не ставиться у словах:
• перед йо: курйоз, мільйон, серйозний;
• при м’якій вимові приголосного перед я, ю: пюпітр, бюро, бюджет, пюре, кюре, фюзеляж.

Відео – правила вживання апострофа

Запам’ятати, коли ставити апостроф, ще легше, якщо подивитися відео про філологічні цікавинки.

Хочете отримати корисні мнемонічні лайфхаки, щоб ставити апостол безпомилково? Дивіться відео з YouTube на нашому порталі!

Висновок

Отже, правила написання апострофу, хоч на перший погляд здаються складними не мають викликати труднощів. Покращити ситуацію вам допоможе читання творів української літератури, прослуховування професійних дикторів, тестові вправи з мережі Інтернет. Говоріть та пишіть красиво і правильно!

Відповіді на часті питання про вживання упострофа